Головне завдання виховної діяльності закладу - створення умов для активної життєвої позиції учнів, громадянського самовираження і самореалізації, максимального задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку. Метою виховної роботи школи є виховання громадянина України – носія цінностей та загальнолюдських надбань.
Завдання виховної системи:
· Виховувати дитину як громадянина країни, національно свідомого, життєво і соціально компетентного, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у життєвих ситуаціях.
· Сприяти зростанню творчого духовного потенціалу особистості, розкриттю здібностей на кожному з виховних етапів.
· Розвивати дитяче врядування як осередок самореалізації громадянського виховання.
· Стимулювати саморозвиток, самовиховання, самоосвіту учнів та розвиток їх життєтворчої компетентності через участь у реалізації проектів соціального та благодійного напрямків.
· Створювати умови для розвитку життєтворчої компетентності учнів.
· Впроваджувати оптимальні методів, форм, засобів, що сприяють формуванню в учнівської молоді основ життєтворчості; розширення можливостей компетентного вибору особистістю свого життєвого шляху;
Виховна робота реалізується за такими напрямками:
· Виховання громадянської свідомості через учнівське врядування, формування активної життєвої позиції.
· Виховання правової культури та профілактика правопорушень.
· Пропаганда здорового та безпечного способу життя. Психологічна підтримка учнів та вихованців.
· Національно-патріотичне виховання.
· Еколого-натуралістичне виховання, краєзнавство.
· Культурологічне виховання.
· Організація позаурочної діяльності учнів через гурткову, секційну, факультативну, дослідницьку та науково-пошукову роботу.
Кожний напрям відбито в річному плані роботи школи в доступному обсязі. Система виховної роботи спрямована на створення умов для розвитку для самореалізації особистості кожного учня.
Система виховної роботи школи забезпечує:
· активне залучення до процесу виховання батьківської громадськості;
· організацію методичної роботи з актуальних проблем виховання з педагогами, класними керівниками;
· розвиток активності школярів у різних видах діяльності та творчий розвиток здібностей, інтересів особистості у позанавчальній діяльності;
· згуртовування учнівських колективів навколо організації колективних творчих справ, участь у проектах;
· соціальну захищеність і підтримку учнів;
· співпрацю з дитячими молодіжними та громадськими організаціями, об’єднаннями, колективами;
· співробітництво з правоохоронними органами, соціальними службами з питань організації правової освіти, профілактичної роботи серед школярів;
· концентрацію сил педколективу за пріоритетними напрямками виховної роботи.
Управління шкільною виховною системою здійснюється через конкретизацію цілей виховання, розширення видів діяльності, введення інновацій у виховний процес, діяльність соціально – психологічної служби розширення взаємодій з середовищем. Пошук сучасних шляхів і засобів виховання школярів здійснюється на засадах педагогіки творчості і становить одну із найактуальніших проблем навчально-виховного процесу. Тому в школі визначено коло питань для пріоритетного вирішення сутності виховного процесу, функцій, які спрямовані на розв’язанні проблеми становлення творчої особистості.
У центрі виховного процесу є особистість – її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самосвідомість, характер. Уся виховна робота школи спрямована на кінцевий результат — випускника школи
ПРИНЦИПИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ
• Принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування в молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові й захисті своєї держави;
• принцип культуро-відповідності який передбачає виховання як культуро-творчий процес, спрямований на формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства;
• принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як на вищій цінності;
• принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору одне одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції;
Родинне виховання Головними завданнями родинно-сімейного виховання є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у дітей моральних цінностей з позиції її добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім'ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім'ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім'ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Стаття 59 Закону України "Про освіту" (1060-12 ) покладає на батьків відповідальність за фізичне здоров'я і психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей. Утримання своїх дітей до повноліття – це конституційний обов'язок кожного громадянина України. Значну роль у вихованні учнів варто віднести спільним діям школи і сім'ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками в сучасному закладі. Головними завданнями роботи школи з сім'єю є: – пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; – організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома; – гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин, педагоги-батьки. Батьки та вчителі мають бути партнерами, активними співучасниками великого творчого процесу виховання учнів, що дозволить реалізувати виховну мету з навчального закладу.
Профорієнтаційна робота з учнями. Профорієнтаційна робота – система підготовки особистості до свідомого вибору професії. Мета профорієнтаційної роботи: формування в учнів готовності до професійного самовизначення. Основні завдання профорієнтаційної роботи: поглиблене вивчення навчальних і спеціальних предметів, до яких виявляється стійкий інтерес та здібності; зосередження уваги на формування професійно важливих якостей, необхідних до обраного виду професійної діяльності; здійснення контролю, корекції професійних планів, виявлення ступеня їхньої обґрунтованості; окреслення шляхів до самопідготовки до майбутньої професії, способів самопідготовки, оцінки результатів досягнень; формування основ соціально-професійної адаптації; формування професійних інтересів. Класні керівники та представники навчальних закладів проводять з учнями профорієнтаційні бесіди: «Ким я хочу стати», «Значення навчання для обрання майбутньої професії», «Які чинники обумовлюють вибір людиною тієї чи іншої професії», «Вимоги до професіоналізму», «Сучасні професії», «Робітничі професії»; диспути: «Навчання – то твоя особиста справа?», «Як не розгубити, а розвинути здібності та талант?», «То як визначитися, ким бути?»; тестування: «Визначення професійних нахилів», «Як обрати професію», «Свідомий вибір – шлях до успіху»; діагностику інтересів та нахилів учнів 8-9 класів; анкетування батьків «Мій вплив на вибір професії моєї дитини». Для профорієнтаційних бесід класні керівники запрошують на виховні години представників навчальних закладів. Учні приймають участь у «Днях відкритих дверей» у вищих навчальних закладах.